7 національних парків США, де можна побачити північне сяйво

Завдяки віддаленому північному розташуванню, де практично відсутнє світлове забруднення, Національний парк Деналі пропонує мандрівникам найкращі умови для спостереження за північним сяйвом. Між національним парком і заповідником знаходиться близько шести мільйонів акрів, але подорожувати цим парком досить складно. Оскільки Деналі знаходиться дуже далеко на півночі, вам доведеться відвідати його в період із серпня по квітень, щоб застати хоч якусь темряву вночі — довгі зимові ночі нададуть вам найбільші шанси побачити північне сяйво, але вам потрібно бути готовими до холодних температур. Проте ті, хто готові витримати такі умови, мають усі шанси бути винагородженими полярним сяйвом.

Один із найменш відвідуваних національних парків, Айл-Ройал розташований на острові на озері Верхнє на південь від канадського кордону. Саме це віддалене північне розташування робить парк гарним місцем для спостереження за північним сяйвом, особливо тому, що тут мало світлового забруднення. Але взимку, яка традиційно є одним із найпопулярніших періодів для спостереження північного сяйва, парк закритий, оскільки небо довше залишається темним. Вам доведеться відвідати його восени або навесні. Північне сяйво, зазвичай, більш активне поблизу осіннього та весняного рівнодення у вересні та березні відповідно.

Неподалік від острова Айл-Ройал знаходиться Національний парк Вояджерс — парк темного неба (сертифікований Міжнародною асоціацією темного неба), який відкритий цілий рік і набагато доступніший, ніж віддалений острів. Він також розташований на кордоні з Канадою, і ця північна широта означає, що тут є шанс побачити північне сяйво під час сильних сонячних явищ. Працівники парку зазначають, що ключовим моментом для спостереження північного сяйва у Вояджерс є максимально відкритий краєвид на північ — полярне сяйво зазвичай з’являється ближче до горизонту, а не прямо над вашою головою. Вони пропонують верхню стоянку візит-центру на озері Рейні та зону денного відпочинку на дорозі Медоуд як оглядові майданчики.

Ви думали, що Деналі великий? Національний парк і заповідник Врангелл-Сент-Еліас займає 13,2 мільйона акрів. Це на три мільйони акрів більше, ніж Швейцарія. Він також охоплює величезний діапазон висот, від рівня моря до 18 008 футів на вершині гори Сент-Еліас. Не дивно, що сюди нелегко дістатися, але саме ця віддаленість (плюс розташування поблизу зони полярних сяйв) робить цей парк чудовим місцем для спостереження за північним сяйвом. Тут є лише дві гравійні дороги, і хоча технічно вони відкриті цілий рік, взимку, коли все замерзає, проїхати ними набагато складніше. Але якщо ви дотримуватиметеся належних заходів безпеки під час подорожі, вам вдасться побачити північне сяйво в цій величезній віддаленій дикій місцевості.

Розташований трохи північніше, ніж інші парки континентальної частини США в цьому списку, Національний парк Глейшер є чудовим місцем для спостереження за північним сяйвом — за умови, що там досить сильна геомагнітна буря. Як і в усіх більш «південних» парках, полярне сяйво, швидше за все, з’явиться ближче до горизонту, а не прямо над головою. Тому вам краще розташуватися там, де відкриваються широкі північні краєвиди. Серед популярних місць для спостереження північного сяйва — озеро Макдональд, озеро Боумен і озеро Кінтла, а також оглядові майданчики вздовж Дороги Задзеркалля. Якщо ви хочете побачити полярне сяйво з комфортом, у Полебріджі є навіть Салон Північного сяйва.

Національний парк Теодора Рузвельта займає понад 70 000 акрів пустель на заході Північної Дакоти. Оскільки парк знаходиться в південній частині штату, побачити північне сяйво можна не щоночі. Щоб полярне сяйво тут з’явилося, потрібна значна сонячна подія, але коли це станеться, у вас буде велике небо, щоб мати можливість побачити шоу. Однак, темрява та відкритість парку пропонують відвідувачам чудові можливості для спостереження за зірками в будь-яку ясну ніч. Тому навіть якщо полярне сяйво не з’явиться, заради того, щоб побачити Чумацький Шлях або метеоритний дощ, безумовно, варто відвідати цей парк вночі.

Оскільки Акадія знаходиться досить далеко на півдні, полярне сяйво тут можна побачити нечасто, але якщо буде особливо сильний сонячний шторм, ви можете застати чудове видовище. Акадію варто згадати з огляду на її відносну легкість доступу. Вона знаходиться менш ніж за три години їзди від Портленда, штат Мен, і приблизно за п’ять годин від Бостона. Попри таку «близькість» до міст, Акадія досить віддалена від світлового забруднення. Якщо ви все ж таки спробуєте побачити північне сяйво, то найкращий краєвид на нічне небо відкриється з високих місць у парку, таких як Каділлак Самміт. (Зауважте, що взимку він закритий, а з весни до осені туди можна потрапити лише за попереднім замовленням). І, звісно ж, переконайтеся, що ви стоїте обличчям на північ і дивитеся вздовж горизонту.